Податкові новини Київщини
Експорт агропродукції: одна податкова накладна може зупинити митне оформлення
Українські аграрії — серед ключових експортерів країни навіть в умовах війни. Та щоб поставка була успішна, платник має досконало знати правила нарахування і сплати ПДВ та митного оформлення, що діють під час воєнного стану. Що ж змінилось, і як уникнути критичних помилок?
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою №1261 від 29 жовтня 2024 року, на період дії воєнного стану, запровадив режим експортного забезпечення, що полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів (аграрної продукції).
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 97.1 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Згідно з підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у податковій накладній, що складається за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД; одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Якщо з дати реєстрації податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в ЄРПН минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.
Особливості поміщення у митний режим експорту окремих видів товарів визначено пунктом 935 розділу ХХІ Митного кодексу, яким, зокрема, передбачено, що декларування окремих видів товарів здійснюється на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вносяться відомості про дату та номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зареєстрованої в ЄРПН не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації. Відповідна митна декларація повинна містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної.
Не допускається зазначення у митній декларації номера та дати податкової накладної, реквізити якої зазначені в іншій митній декларації, крім випадків внесення таких відомостей до додаткових декларацій, що подаються до відповідної періодичної або спрощеної митної декларації.
Митний орган приймає рішення про відмову в митному оформленні окремих видів товарів за періодичною, спрощеною митною декларацією або митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, зокрема, у разі якщо: відсутній факт реєстрації декларантом податкової накладної, реквізити якої зазначені у відповідній митній декларації, в ЄРПН; з дати реєстрації податкової накладної в ЄРПН минуло 30 днів.
Висновок: Платники податку на додану вартість, які працюють на експорт, особливо в агросекторі, повинні налаштувати внутрішній контроль термінів, послідовності та відповідності даних у податкових і митних документах.
Відбулася онлайн-зустріч з представниками бізнесу, під час якої обговорили ключові аспекти зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН
Зустріч провели Андрій Добрянський, заступник начальника Головного управління ДПС у Київській області та Владислав Чубенко, заступник начальника управління — начальник відділу моніторингу операцій та ризиків.
Під час обговорення учасники онлайн-конференції отримали роз’яснення щодо роботи системи моніторингу ризиків (СМКОР), порядку розгляду пояснень і документів, необхідних для розблокування податкових накладних.
Окрему увагу приділили переліку документів та правильному заповненню таблиці даних платника ПДВ, що дозволяє провести детальний аналіз господарської діяльності підприємства та ухвалити обґрунтовані рішення.
Також піднімалося питання рівня заробітної плати працівників підприємств та шляхів покращення комунікації між ДПС і платниками податків. Задля цього, вкотре було наголошено на зручності листування з Державною податковою службою.
Такі зустрічі сприяють налагодженню ефективного діалогу та підвищенню податкової обізнаності представників бізнесу.
Безбар’єрність: як цифрові сервіси ДПС змінюють податкову культуру
Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що податкова служба наразі є відкритою, зрозумілою й зручною для всіх без винятку.
Впровадження сучасних електронних сервісів не просто спрощують податкові процедури, а й змінюють саму філософію взаємодії між державою та громадянином. Електронний кабінет платника, мобільний застосунок «Моя податкова», комунікаційна платформа зворотного зв’язку, Офіси податкових консультантів — це прояв безбар’єрного підходу, який робить державні послуги доступними незалежно від місця, часу, фізичних можливостей чи соціального статусу.
Ще кілька років тому, щоб подати декларацію або отримати довідку, потрібно було відвідати податкову інспекцію, вистояти чергу, зібрати десятки паперів. Сьогодні все це можна зробити в один клік — через Електронний кабінет платника, що працює 24/7. Платники можуть не лише подати звітність чи перевірити стан розрахунків із бюджетом, а й вести офіційне листування з податковими органами.
Мобільний застосунок «Моя податкова» зробив крок далі — переніс функції електронного кабінету просто в смартфон. Тепер податкові питання можна вирішити дорогою на роботу чи вдома, за кілька хвилин. Це — справжній приклад сервісної держави, де технології працюють не для системи, а для людини.
Важливо, що всі ці зміни — не окремі ініціативи, а частина єдиної державної політики. Вони реалізуються в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, започаткованої першою леді України Оленою Зеленською. Її головна ідея проста, але потужна: Україна має бути комфортною для кожного.
