ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄННЯ БДЖІЛ

Дата: 22.02.2024 10:45

Кількість переглядів: 119

Бджоли відіграють важливу роль в сільському господарстві, наявність пасіки поблизу поля чи саду значно збільшує урожай. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському і лісовому господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь.

Причини отруєння бджіл засобами захисту рослин:

1. Недотримання суб’єктами господарювання встановлених регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування засобів захисту рослин.
2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування.
3. Надання неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження.
4. Недостатнє забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасне вивезення бджолиних сімей у безпечне місце.
5. Неповідомлення власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування про місце перебування пасіки під час кочівлі.   

            ОСНОВНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ:

• дотримання аграріями норм і правил транспортування, зберігання та застосування засобів захисту рослин.
• своєчасне інформування пасічників про заплановане застосування засобів захисту рослин.
• інформування органи місцевого самоврядування про місце перебування пасіки під час кочівлі.

          Аграрії повинні дотримуватися таких правил:

1. Застосовувати ЗЗР (засоби захисту рослин), які пройшли державну реєстрацію та включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
2. Враховувати ступінь небезпеки засобів захисту рослин для бджіл визначається з урахуванням їх класу небезпечності, класифікації за цільовим призначенням (інсектицид, фунгіцид, гербіцид, десикант тощо), препаративної форми і способу застосування.
3. Дотримуватись правил застосування засобів захисту рослин (регламенти застосування препаратів (норми витрат, кратності обробок, обмеження щодо способу, періоду обробок).
4. Використовувати дозволені способи застосування засобів захисту рослин.
5. Дотримуватись принципу безпечності для здоров'я людини та навколишнього природного середовища. За можливості впроваджувати біологічне землеробство та інші безпечні методи захисту рослин.
6. За три доби повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин.

          Завчасне повідомлення повинно містити таку інформацію:

• дата і час початку робіт із застосування засобів захисту рослин;
• територія майбутнього застосування засобів захисту рослин (площа (га);
• кадастровий номер (за наявності), місце знаходження ділянки тощо);
• назва препарату, діючі речовини та клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин; 
• спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин;
• терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин; 
• прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) для фізичних осіб або повне найменування для суб’єктів господарювання; 
• відомості про сільськогосподарську культуру, що обробляється засобами захисту рослин. 

     Усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с.

ЗАБОРОНЕНО:

• працювати без наявності допуску (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами;
• використовувати фальсифіковані пестициди і агрохімікати;
• проводити обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Власник пасіки:

1. Повинен мати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки (відповідно форми:  Додаток1 до Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки (пункт 3 розділу І), затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року № 338) 
2. Здійснити реєстрацію пасіки в органах місцевого самоврядування.
3. Забезпечити своєчасне внесення до паспорта пасіки відомостей щодо процесів, які здійснюються на пасіці, та інформації про ветеринарно-санітарні заходи.
4. Своєчасно інформує органи самоврядування про перевезення (кочівлі) пасіки.
5. На період обробки  повинен ізолювати бджіл у вуликах на термін передбачений обмеженнями в разі застосування засобів захисту рослин або вивезти пасіку в безпечне місце.

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ (ОМС):

• мають здійснювати реєстрацію пасіки;
•  забезпечувати ведення журналу обліку пасік

           У журналі обліку пасік зазначається інформація:

1) місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);

2) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта;  3) код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи); 4) місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки); 5) кількість бджолиних сімей на дату реєстрації паспорта пасіки; 6) контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адресу електронної пошти).

• Інформувати пасічників про заплановане застосування засобів захисту рослин на адміністративній території (протягом чотирьох робочих годин)

     Власник пасіки, виявивши загибель бджіл, звертається до органу місцевого самоврядування. ОМС невідкладно повідомляють  постійно діючу Комісію, яка проводить обстеження щодо встановлення факту отруєння бджіл. Склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня.

До складу Комісії входять:

1. Представник органу місцевого самоврядування (Голова Комісії)
2. Представник Держпродспоживслужби,
3. Представник Національної поліції,
4. Представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує.
5.  Власник пасіки або уповноважена ним особа.

До складу Комісії можуть залучати за згодою: фізичні особи та суб’єкти господарювання або їх представники, які використовували засоби захисту рослин у межах 10 кілометрів від розміщення пасіки.

Комісія:

• установлює достовірність загибелі бджіл;
• установлює обставини, за яких сталася загибель бджіл;
• надає рекомендації щодо визначення шкоди, заподіяної власникам пасік унаслідок отруєння бджіл;
• відбирає проби матеріалу для лабораторних досліджень: патологічний матеріал, бджоли, продукція бджіл-ва, а також зелена маса рослин, ґрунт;
• відібрані зразки упаковуються, опломбовуються; комісія разом із супровідним листом передає пасічнику, який відправляє зразки в лабораторію;
• результати обстеження Комісії фіксують в Акті Держпродспоживслужби та Національної поліції.

Комісія має право:

1. Звертатися до правоохоронних органів щодо вжиття заходів з метою припинення порушення прав і законних інтересів суб’єктів господарювання або окремих громадян; 
2. Ініціювати питання про притягнення до відповідальності осіб за порушення ними норм законодавства.

    Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Броварського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області наголошує, що лише наявність ветеринарно- санітарного паспорта пасіки та своєчасне проведення весняної щорічної диспансеризації з лабораторним дослідженням підмору бджіл,  дає можливість власнику зареєстрованої пасіки в повній мірі відстоювати свої права в законодавчому полі.

Управління безпечності харчових продуктів та

 ветеринарної медицини, державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства

 Броварського району Головного управління

 Держпродспоживслужби в Київській області

« повернутися